Для просмотра страницы кликните по ее эскизу. Если страница отображается неправильно, кликните по ее номеру ниже: 

ageom_1.doc 1 2 3 4 5

ageom_2.doc 1 2 3 4

Мета роботи: вивчити склад і основні характеристики аналогового комп'ютера АВК–6, одержати практичні навички аналогового моделювання на цьому комп'ютері.
Стислі теоретичні відомості
Аналоговий комп'ютер АВК-6 призначений для аналогового моделювання при дослідженні лінійних і нелінійних систем, об'єктів та сигналів. АВК–6 складається з малої аналогової обчислювальної машини (АОМ), виконаної у вигляді монтажного поля на 6 посадкових місць для змінних вирішальних блоків, набору аналогових лінійних і нелінійних вирішальних блоків, комутатора, індикаційно-вимірювальної системи та блока живлення.
Основні характеристики АВК-6
Програмування по структурній схемі математичної моделі.
Порядок розв'язуваних диференціальних рівнянь: до 6.
Режими інтегрування: безупинне, однократне з початковими умовами, періодичне з початковими умовами.
Запровадження початкових умов: від внутрішніх і зовнішніх джерел.
Час інтегрування: від 19 мс до 10 сек.
Діапазон зміни змінних: від –10 В до +10 В.
Похибка при рішенні типових задач: не більш 1%.
Склад системи індикаційно-вимірювальних засобів:
електронно-променевий індикатор, електронний комутатор, генератор синхронних сигналів (ГСС), блок спектрального аналізу, блок перетворення координат, цифровий вольтметр, цифровий вимірювач тривалості, джерела еталонних напруг (4 шт.), дільники (2 шт.).
Живлення комплексу АВК-6 здійснюється від мережі перемінного току 220 В 50 Гц. Споживана потужність – не більш 40 Вт.
Підготування комп'ютера АВК-6 до роботи
Перед початком роботи на АВК–6 необхідно ознайомитися з його зовнішнім виглядом, вивчити таблицю-довідку на панелі блока живлення, розібратися в стрілках, що позначають входи та виходи елементів і блоків, та в гніздах, що відповідають цим елементам і блокам.
Для початку роботи на АВК–6 необхідно натиснути кнопку вмикання на кришці блока живлення, при цьому займеться лампочка поруч із кнопкою вмикання. У генераторі системи синхронних сигналів (ГСС) включити перемичку “ручне регулювання”, потім підняти в зручне положення індикатор, що являє собою електронно-променеву трубку (ЕПТ) із відхиляючою системою. Щоб уберегти ЕПТ від вигоряння, необхідно подати на вхід індикатора Х, 10 від ГСС якийсь безупинний сигнал, наприклад, трикутний.
Настроювання частоти. Настроювати частоту можна вручну за допомогою ручки "Гц" на ГСС або за допомогою клавіш "0.1", "1.0", "10". Після установки найнижчої частоти можна переконатися, що трикутний сигнал змушує рухатися промінь вправо і вліво з однаковою швидкістю. Потім на вхід індикатора Y, 10 по черзі підключити сигнали з інших виходів ГГС і, регулюючи амплітуду, роздивитися рух променя по екрану. Якщо з’єднати перемичкою гніздо Z із гніздами _|¯ і ¯|_, можна забезпечити гасіння відповідно прямого або зворотного ходу променя. Збільшивши частоту генератора, можна одержати стійкі нерухомі осцилограми й уточнити форму сигналів ГСС.
Робота комутатора. Комутатор дозволяє спостерігати на екрані індикатора одночасно до чотирьох осцилограм. Для цього вхід Y індикатора з'єднують із виходом одного із каналів комутатора, а досліджувані сигнали подають на входи 1-4 цього каналу. При віджатій кнопці в блоці "індикатор" комутатор працює з частотою 5 кГц від умонтованого генератора, а при натиснутій кнопці переключається позитивними перепадами прямокутних імпульсів ГСС. Особливості одержуваних при цьому зображень можна роздивитися, змінюючи частоту ГСС. Верхньому діапазону частот від 100 до 1100 Гц відповідає верхнє (виключене) положення всіх клавіш перемикача діапазонів. При цьому вимірювач тривалості (ВТ) у службовому блоці вимірює тривалість прямого ходи трикутного променя (промінь рухається зліва праворуч).
Вимірювальна лінійка. Для формування вимірювальної лінійки використаний 4-й такт комутатора. При цьому вихід еталонного джерела Е з’єднується зі входом дільника Д, за допомогою якого можна зміщати по вертикалі горизонтальний відрізок, наприклад, до суміщення його з верхівкою прямокутного імпульсу (або будь-якого іншого). Якщо виставлену в такий спосіб напругу подати одночасно на вхід вольтметра ЦВ, то можна виміряти амплітуду цього сигналу.
Вимір координат точки. Два канали комутатора дозволяють сформувати на екрані зображення осей X і Y, синусоїди або іншого графіка і контрольної точки (КТ). Цю точку можна переміщати по полю екрана за допомогою дільників Д1 по вертикалі і Д2 по горизонталі до суміщення з потрібною Вам точкою графіка. Виміри за допомогою ЦВ напруг Ux і Uy із виходів дільників дають координати КТ. Якщо ж напругу Ux подати на вхід вимірювача тривалості ВТ, то останній покаже тривалість тимчасового інтервалу від початку прямування променя до точки проекції КТ на вісь часу х. (Якщо вхід ВТ вільний, то ВТ вимірює тривалість прямого ходи сигналу).
Суматор. Являє собою схему, за допомогою якої здійснюється підсумовування (вирахування) вхідних напруг (змінних). Для цього на прямий вхід (чорну стрілку) подаються напруги, що треба підсумувати, а на вхід, що інвертує, (білу стрілку) - напруги, що відняти. На виході суматора отримується результат, що обмежений діапазоном зміни напруг на АВК-6 (10В).