Для просмотра страницы кликните по ее эскизу. Если страница отображается неправильно, кликните по ее номеру ниже: 

Kursova__Frantsuzski_zapozichiennia.doc 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44

Курсовая работа на украинском языке

Особенности перевода французских терминов-заимствований с английского языка на украинский

43 страницы

ЗМІСТ

Вступ
РОЗДІЛ I
Французькі терміни-запозичення в англійській мові
1.1. Визначення понять «запозичення» і «термін» в сучасному
мовознавстві
1.2. Процес запозичення французької лексики англійським мовою
1.2.1. Проникнення французької лексики в англійську мову
1.2.2. Типи французьких запозичень в англійській мові
1.3. Асиміляція французьких запозичень в англійській мові
1.3.1. Фонетична асиміляція
1.3.2. Лексична асиміляція
РОЗДІЛ IІ
Особливості перекладу термінів-запозичень
2.1. Терміни, що складаються із запозичуваних або вже
запозичених елементів
2.1.1. «Ступінь засвоєння» як основний критерій оцінки
запозичень
2.1.2. Принципи перекладу іншомовних термінів
2.2. Лексико-стилістичний аналіз тексту економічного стилю
Висновки
Список використаних джерел

* * *

Використання великої кількості запозичень у текстах економічного стилю пояснюється тим, що «чужі» слова потрапляли до англійської мови в першу чергу під час контактів французьких торгівців та мореплавців із англійським населенням, а вже потім на даний процес вплинули воєнні дії. Отже, розвиток англійської економіки значно вплинув на зміни в мові.
Отже, почнемо з першого слова тексту – «money». До англійської мови воно потрапило з французької (від «moneie»), а до французькох, в свою чергу,воно потрапило з латинської (від «moneta»). Але, як стверджує Дейв Уілтон [19], простежити етимологію даного слова дуже важко, так як ще у 1818 році існувало таке поняття, як «Moneybags» (rich person) та у 1768 – «money-grub» (one who is sordidly intent on amassing money). Цілком можливо, що слово «money» пішло від «monere» (advise, warn).
Дієслово «use» також французького походження (від «user» - use, employ, practice). Але до французької мови воно знову ж таки потрапляє з латинської. При чому слово «usare» в латинській мові вважалося вульгаризмом.
«Measuring» - від фр. «mesurer». Потрапило до англійської мови ще уна початку 14 ст. До французької воно потрапило з латинської («mensurare»). І вже в англійській змінилося, придбавши літеру «а».
«Value» - від старофранцузького «value» (worth, value), що було іменником жіночого роду і пішло від лат. «valere». Функцію дієслова набуло у 1482 році. Наприкінці 19 ст. набуває значення social principle. Існує декілька версій, що спершу це слово виникло у 1303 році і використовувалося серед художників. У 1430 році з'являється похідне «valuable», а у 1892 – «value judgment».

* * *

Що стосовно економічної термінології, дослідники даної теми виділяють такі види термінології:
• терміни на позначення базо¬вих понять економіки (capital, market, money);
• терміни на позначення спеціаль¬них понять економіки (capital accounts, debenture capital, money market fund);
• економетричні терміни (single-equation regression, matrix, coefficient);
• терміни «неекономічних» галузей знання (environment, law, political forces);
• міжгалузеві терміни-омоніми (model, operation, data);
• загальнонаукові слова, що разом з економічними термінами передають фахову інформацію (framework, aspect, phenomenon). [3, 177-178]
Складність перекладу економічного тексту полягає в тому, що саме термін об’єднує в номінативну конструкцію не лише термінологічні одиниці, а й загальнонаукові та загальновживані слова, позбавлені терміно¬логічного статусу. Здійснення цієї функції уможливлюється завдяки усуненню первісного значення загальновживаного та/або загальнонаукового слова, що виявляється у звуженні його семантичного об’єму чи у виникненні нового значення, переорієнтованого на передачу інформації фахового змісту. Наприклад.: 1)There are large differences in the share of wealth held abroad. The phenomenon has accounted for major reduction in real capital stock per worker in the regions with the most severe capital flight. 2) This distinction led to the famous Leotief Paradox in international trade and to the concept of Leontief multiplier. The latter can be explained as follows.